Згідно наказу по ВОКМС від 21.01.2022 N18 та наказу по ліцею від 24.01.2022 N09-г "Про попередження нещасних випадків у побуті" учні нашого класу ознайомились з інформацією.
Правила пожежної безпеки у побуті
Насичення квартир різноманітними газовими, електропобутовими приладами
і хімічними препаратами представляє значну небезпеку виникнення пожежі в
квартирі у разі навіть найменшого порушення встановлених правил пожежної
безпеки. В той же час досвід показує, що населення часто порушує ці правила, не
приділяючи їм належної уваги або просто тому, що не знає їх. Це призводить до
того, що у житлових будинках пожежі виникають значно частіше, ніж у
громадських або виробничих будівлях.
В'їжджаючи у квартиру або будинок, кожний мешканець бере на себе
зобов'язання дотримуватись правил користування житловими приміщеннями, у
тому числі виконувати правила пожежної безпеки. Але аналіз причин пожеж
показує, що винуватцями більшості з них є самі мешканці, які зневажають
елементарними правилами пожежної безпеки: необережно поводяться з вогнем під
час паління, користування приладами освітлення з відкритим полум'ям (гасовими
лампами, ліхтарями, свічками, факелами тощо), що особливо небезпечно для
горищних приміщень, коридорів (сіней), комор і різних господарських будівель.
Правила користування житловими приміщеннями забороняють захаращувати
балкони, лоджії, прихожі, коридори, міжповерхові сходи і запасні виходи меблями
або іншими предметами, однак це є найбільш поширеним порушенням, що
допускається мешканцями житлових будинків.
Пожежі, викликані непогашеною цигаркою, є найбільш розповсюдженими.
Більшість пожеж, спричинених курінням, пов'язана з курінням у нетверезому стані
у ліжку. Всі випадки пожеж від куріння у ліжку схожі між собою: п'яна людина,
яка палить, засинає, цигарка падає і від неї спочатку загоряється постіль, а потім
меблі та інші речі у помешканні.
Не менш поширеною причиною пожеж є порушення правил користування
електричними приладами. Аналіз таких пожеж показує, що вони відбуваються, в
основному, з двох причин:
- порушення правил пожежної безпеки під час користування
електропобутовими приладами і прихованої несправності цих приладів.
Крім того, пожежі можуть виникати і від несправної електропроводки або
неправильної експлуатації електромережі. Це може статися, наприклад, якщо в
одну розетку включити декілька побутових приладів водночас. Виникає
перевантаження, проводи можуть нагрітися, а ізоляція - спалахнути. Проводи
миттю нагріваються до такої температури, що металічні жили плавляться,
спостерігається інтенсивне виділення іскор і великої кількості тепла. Якщо в місці
короткого замикання виявляться горючі матеріали і конструкції, вони миттю
займаються. Тому необхідно стежити за справністю ізоляції проводів, не допускати
кріплення їх цвяхами, які можуть порушити ізоляцію.
Значну пожежну небезпеку являють собою також електричні лампи, оскільки
поверхня скляної колби може нагріватися до температури 550°С. До небезпечних
наслідків може призвести і поганий контакт цоколя лампи з пружиною патрона. У
цьому випадку патрон сильно нагрівається, що призводить до пересихання ізоляції
проводів, втрати ними ізоляційних властивостей і короткому замиканню.
Основні запобіжні заходи і правила пожежної безпеки при експлуатації
електричних та нагрівальних приладів, що використовуються у побуті, такі:
- нагрівальні прилади можна встановлювати тільки на негорючі підставки;
- забороняється залишати прилади, що включені, без нагляду;
- забороняється включати в одну розетку одночасно декілька приладів;
- необхідно спостерігати за щільністю контактів в місцях приєднання
проводів приладів до вилки, клем між собою тощо;
- небезпечно замінювати запобіжники, що перегоріли, в телевізорах,
приймачах і інших побутових приладах саморобними або плавкими
запобіжниками;
- забороняється користуватися саморобними нагрівальними приладами.
Останнім часом почастішали випадки пожеж внаслідок порушення правил
пожежної безпеки при експлуатації телевізорів. Для попередження таких
пожеж необхідно дотримуватись таких правил:
- дозволяється застосовувати тільки стандартні запобіжники, номінали яких
передбачені керівництвом з експлуатації;
- розетка підключення вилки живлення повинна знаходитись у доступному
місці для швидкого відключення телевізора від електромережі;
- слід вимикати телевізор, якщо дорослих нема у кімнаті. Необхідно
забезпечити умови, які б виключали можливість самостійного вмикання телевізора
малолітніми дітьми;
- необхідно обов'язково витягнути вилку шнура живлення з розетки, якщо
телевізор вимкнено;
- якщо органи керування пошкоджені або телевізор несправний (відсутнє
зображення, чутно гудіння, відчувається запах горілого тощо), необхідно терміново
вимкнути телевізор з мережі, витягнути вилку шнура живлення з розетки і
викликати спеціаліста з ремонту;
- у випадку виникнення несправності в роботі не допускати повторного
вмикання телевізора;
- після закінчення гарантійного терміну, не рідше одного разу на рік,
викликати спеціалістів з ремонту для профілактичного огляду телевізора, очистки
його від пилу і забруднень.
Крім вказаного забороняється:
- встановлювати телевізор у безпосередній близькості до горючих предметів,
а також поблизу приладів опалення або у меблеву стінку, де з причини
недостатнього доступу повітря телевізор погано охолоджується;
- закривати вентиляційні прорізи на задній стінці і нижній частині корпусу
телевізора;
- доручати ремонт випадковим людям;
- допускати живлення телевізора від мережі з підвищеною напругою. В
мережу, що має нестабільну напругу, телевізор краще вмикати через стабілізатор
напруги;
- залишати ввімкнений телевізор без нагляду.
У разі виявлення займання ізоляції електричних приладів в першу чергу слід
вимкнути електропроводку, для чого знімають електричні запобіжники на
груповому щиті будинку. Після вимкнення електроструму можна приступати до
гасіння електропроводів, що горять, застосовуючи для цього воду або пісок. До
того моменту, коли буде відключено електричний струм, ізоляцію електропроводів
можна гасити тільки сухим піском, кидаючи його лопатою або совком.
У випадку займання від електронагрівальних приладів слід відключити ці
прилади, вимкнути всю електричну мережу в будинку, а після цього розпочати
гасіння водою, піском, сухою землею, снігом.
Якщо загорівся телевізор, то його гасять так, як звичайний побутовий
електроприлад, а саме: виймають вилку електрошнура з розетки, і якщо горіння не
припинилося, то осередок заливають водою, або накривають змоченою ковдрою.
У випадку інтенсивного горіння телевізора необхідно вивести з приміщення
(для запобігання отруєнню продуктами горіння) всіх людей, які не беруть участі в
ліквідації пожежі.
Щоб запобігти пожежі від телевізора потрібно дотримуватись таких вимог:
- встановлюйте його у місцях, де є належна циркуляція повітря;
- ніколи не розміщуйте на телевізорі сторонні предмети: серветки, книжки,
лампи, свічки тощо;
- не залишайте ввімкнений телевізор без нагляду;
Крім телевізорів ми користуємося різноманітними електроприладами, які в
разі неправильної експлуатації чи пошкодження здатні призвести до виникнення
пожежі. З огляду на це слід запам'ятати й виконувати основні вимоги пожежної
безпеки:
- електронагрівальні прилади інша побутова апаратура повинні вмикатися в
електромережу тільки за допомогою справних штепсельних з'єднань та
електророзеток заводського виготовлення;
- температура зовнішньої поверхні електроопалювальних приладів у
найбільш нагрітому місці в нормальному режимі роботи не повинна перевищувати
85°С;
- відстань від приладів електроопалення до горючих матеріалів має
становити не менше 0,25 м.
Значну кількість пожеж у житловому секторі складають пожежі від
побутових газових приладів. Основною причиною цих пожеж є витікання газу
внаслідок порушення герметичності трубопроводів, з'єднувальних вузлів або через
пальники газових плит. Саме тому у разі появи запаху газу у приміщенні не можна
запалювати сірники, запальнички, вмикати і вимикати електричні вимикачі,
входити у приміщення з відкритим вогнем або з цигаркою - все це може викликати
вибух газу.
Перебуваючи зимової пори на замерзлих водоймах: чи то рибалячи, чи
то активно відпочиваючи, – потрібно пам’ятати правила поводження на
льоду. Найбільш небезпечна крига – перша та остання: вона ще (або
вже) не міцна.
Міцна крига, на відміну від слабшої (білої та жовтуватої), має,
зазвичай, синюватий або зеленкуватий відтінок. Тонкий лід, як правило,
трапляється біля берегів, заростей очерету та під снігом. Будьте обережні! У
цих місцях можна провалитися!
Міцність льоду слід перевіряти палицею, і в жодному разі ногою!
Для того щоб не трапилося нещастя, слід пам’ятати:
– виходити на лід можна лише тоді, коли його товщина досягне 7 см;
– масова пішохідна переправа може бути організована лише за товщу
льоду понад 15 см, відстань між людьми, які прямують переправою, повинна
бути не менш ніж 5 м;
– під час масового катання на ковзанах лід має бути не тоншим за 25
см.
Стан людини, яка опинилася в холодній воді
У людини в крижаній воді перехоплює дихання, голову ніби стискає
залізний обруч, пришвидшується серцебиття. Щоб захиститися від
небезпечного холоду, організм «вмикає» захист – починається сильне
тремтіння. Внаслідок цього організм зігрівається, але через деякий час і
цього тепла стає недостатньо. Коли температура поверхні тіла знижується до
30 градусів, тремтіння припиняється й організм дуже швидко охолоджується.
Дихання стає все рідшим, пульс сповільнюється, тиск падає. Смерть людини,
що несподівано опинилася в холодній воді, настає найчастіше через шок, що
розвивається протягом перших 5–15 хвилин після занурення у воду або
порушення дихання.
Правила безпеки!
Під час перебування на льоду рибалкам та іншим особам необхідно
дотримуватись таких правил безпеки:
– з’ясуйте заздалегідь, чи немає підозрілих місць на кризі (лід може
бути не міцним біля стоку води, тонким або крихким поблизу кущів, очерету,
під кучугурами);
– обминайте ділянки, які вкриті товстим шаром снігу (під снігом лід
завжди тонший);
– не пробивайте в одному місці багато лунок;
– не збирайтеся великими групами на невеликій площі льоду;
– не пробивайте лунки на переправах;
– візьміть із собою палицю для того, щоб перевіряти міцність льоду;
– не ловіть рибу поблизу вимоїн та занадто далеко від берега;
– завжди майте під рукою міцну мотузку, довжиною 12–15 метрів;
– тримайте поруч із лункою дошку або велику гілку;
– якщо лід почав тріщати та з’явилися характерні тріщини – негайно
повертайтеся на берег. Не біжіть, а відходьте повільно, не відриваючи ступні
від льоду.
Якщо провалились під лід!
У випадку, якщо ви все ж таки провалилися під лід, то:
– не піддавайтеся паніці, утримуйтеся на плаву, уникаючи занурення з
головою;
– кличте на допомогу;
– намагайтеся вилізти на лід, наповзаючи на його край грудьми,
широко розкинувши руки і почергово витягуючи на поверхню ноги;
– намагайтеся якомога ефективніше використати своє тіло, збільшуючи
ним опорну площу;
– вибравшись на лід, перекотіться і відповзайте в той бік – звідки
прийшли, – де міць льоду вже відома.
Далі необхідно переодягнутися. Якщо сухого одягу під руками не
виявилося, треба викрутити мокрий і знову одягнути його. Щоб зігрітися,
виконуйте будь-які фізичні вправи. Можна розтертися сухою вовняною
тканиною, потім необхідно сховатися в захищеному від вітру місці, добре
укутатися, по можливості випити чогось гарячого.
Допомога іншому!
Звичайно, намагатися врятувати людині життя почесно, але перш ніж
кинутися до того, хто провалився, необхідно:
– покликати (якщо це можливо) на допомогу;
– знайти предмет, який можна кинути потерпілому (міцну палицю,
мотузку, власний пояс, шарф, сумку або рюкзак, якщо вони без речей і мають
довгу, міцно пристрочену лямку);
– оцінити, наскільки далеко від берега опинився потерпілий, і чи є
можливість без перешкод дістатися до нього.
Якщо впевнені, що зможете (чи готові) врятувати людину, то:
– гукніть, що йдете на допомогу;
– наближайтесь до ополонки поповзом, широко розкинувши руки;
– підкладіть під себе лижі, дошку, фанеру;
– не підповзаючи до самого краю ополонки, подайте потерпілому
палицю, жердину, лижу, шарф, вірьовку, санчата чи щось подібне і витягніть
його на лід;
– витягши потерпілого на лід, разом із ним поповзом повертайтесь
назад;
– по можливості потерпілого швидко переодягніть у сухий одяг,
організуйте обігрів спини і грудей, зробіть масаж кінцівок;
– потерпілого необхідно терміново доставити в тепле приміщення, по
можливості надати першу допомогу, необхідну при переохолодженні, і
викликати швидку допомогу;
– в жодному разі не давайте потерпілому спиртне «для зігріву».
Спиртне в цьому випадку провокує різке некероване зниження внутрішньої
температури тіла.
Немає коментарів:
Дописати коментар